взлом

Открытая медицинская библиотека

Статьи и лекции по медицине ✚ Библиотека студента-медика ✚ Болезни и способы их лечения.

Акушерство АПЕНДИЦИТ І ВАГІТНІСТЬ
просмотров - 206

Гострий апендицит - найбільш часте захворювання черев­ної порожнини. У вагітних апендицит зустрічається відносно частіше, ніж в усій популяції.

Апендицит ускладнює перебіг вагітності. В другій половині вагітності не відбувається осумкування периапендикулярного випоту при перфорації апендикулярного відростка, і частіше розвивається розлитий перитоніт. Спайки з маткою, що утво­рюються, призводять до переривання вагітності. З 5-го місяця вагітності апендикулярний відросток зі сліпою кишкою відтіс­няється маткою догори і назад. Це змінює локалізацію болю, іноді може заважати діагностиці.

Біль у цьому випадку локалізується аж у підребер'ї, він не такий інтенсивний, як у невагітних, що веде до пізнього звер­тання до лікаря, пізньої госпіталізації і операції. Важко розпіз­навати апендицит у пологах, тому що біль може бути віднесе­ний за рахунок перейм; напруження м'язів передньої черевної стінки виражене мало. При цьому слід звернути увагу на ло­кальну болючість, симптом Сітковського, Бартом'є-Міхельсо-на, нейтрофільний лейкоцитоз. З'являється нудота͵ можливе

блювання. Температура підвищується до 38 С, але може бути і нормальною. Розвивається тахікардія. Язик спочатку обкла­дений, пізніше стає сухим. Напруження м'язів передньої черев­ної стінки нерізко виражене через перерозтягнення її, а апен­дикс знаходиться ззаду за маткою. Симптом Ровзінга і Сітков­ського зберігають своє значення не завжди. Часто чітко визна­чається симптом Бартом'є-Міхельсона: посилення болю при пальпації у положенні на правому боці, коли апендикс притис­нутий маткою, а не на лівому, як у невагітних. Симптом Щот-кіна-Блюмберга виникає рано, коли клінічна картина недос­татньо ясна, можливе динамічне спостереження (не більше З годин). Тактика при підтвердженні діагнозу апендициту така ж сама, як і у невагітних: потрібна операція. У випадку, коли апендицит не можна виключити, теж необхідна операція. Од­ночасно слід призначити засоби, спрямовані на попередження переривання вагітності. Використовують свічки з папаверином, сальбутамолом, сульфат магнію 25% по 10 мл із 5 мл новокаї­ну внутрішньом'язово, прогестерон, вітамін Е. В більш пізні терміни можна використовувати партусистен та алупент внут­рішньовенно.

Якщо операція пройшла успішно і явищ загрози перериван­ня вагітності немає, жінці можна дозволити вставати на 4-5 день.

Коли в результаті деструктивного апендициту розвиваєть­ся перитоніт, найбільш раціональним є апендектомія і лікування перитоніту при прогресуванні вагітності. Розродження прово­диться через природні пологові шляхи, але бажано дещо від­строчити початок пологів, тому що скорочення матки пору­шують процес осумкування і сприяють генералізації перитоні­ту.

У випадку, якщо вагітній, що перенесла апендектомію, не­обхідно перервати вагітність, слід робити це через 2-3 тижні після операції.